Я повертаюся з полювання ні з чим:
я не зловила риби, не вбила жодного звіра...
не встерегла багаття химерне.
Я повертаюся з гамузом кволих причин...
Але Вона чекає на мене...
Вона чекає на мене...
Що ж, розгубилася в метушні і юрбі:
як далі діяти, як в тебе повірити...
Мій компас до мрій зламався.
А ти?
Але Вона чекає на мене...
Вона чекає на мене...
Знов човен відплив до чужих берегів.
Можливо, там я знайду власний Дім...
Свій присуд безжально винесе він.
Але Вона чекає на мене...
Вона чекає на мене...
(Альона Хомко)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825086
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2019
автор: Альона Хомко