Дерево безлисте почорніло,
Лист лежить схоронений в снігу.
Знов зима на осінь налетіла,
Захвативши холод на бігу.
Тихо в лісі моляться дерева,
У ставах сонливі карасі.
А зима, неначе королева,
Запишалась у своїй красі.
Спить садок, сміється хуртовина,
Випускають пар колодязі.
І блищить перлинами перина,
Кидають бурульки по сльозі.
На жердину всілася сорока,
Пахкотять димами комини.
Вдалині хатину одиноку,
Скрила хуртовина від зими.
А тумани гоняться до ставу,
Наче сиві птахи на крилі….
Я в кімнаті, п’ю гарячу каву,
Затишно… Не вистачає слів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825022
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.02.2019
автор: Віталій Назарук