Віддав своє, не взяв чужого,
А що моє, візьми в дорогу …
Мого дощу візьми печалі,
А моїх мрій - не м[b]о[/b]ї далі.
А мого вітру щирість в душу,
І ніжність ще зібрати мушу.
Тобі малює лютий весну,
Бо ти на неї зачекалась,
Той лютий трішечки нечесний,
Пробач, так склалось …
Весняний дощ серед зими
І краплі наче бігуни
По щоках, по очах стікають,
Чи ви провісники весни?
А сонце закохалос[b]я[/b] без ліри,
Пташки замріялись і чути це в вокалі,
А ще хтось вірить в дощоміри …
Чи ви провісники печалі?
Віддав своє, а взяв ще більше,
Ти просто ще не помічаєш,
Коли пишу тобі я вірші,
Ти розквітаєш …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824940
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2019
автор: Дружня рука