Смерть ненаситна, харч її життя.
Із праху в прах лиш переходим ми.
Сльоза-струна дзвенить, як каяття.
Тріпочуть ангели мов голуби крильми.
Під ніжний спів в октавах низьких.
Ми кожну мить десь, щось втрачаєм.
Здоров"я, час, любов та близьких.
В останню путь їх проводжаєм.
Смерть - це театер. І заключна дія.
Чи це було? Чи це наснилось?
Був син Андрій. Нема Андрія,..
А горе в серці залишилось.
Знайомий з власним й чужим болем.
Не личить плакать бунтарю.
Веду війну із алкоголем.
То виграю, то програю...
Схиляюся до свого бренду.
Тримаю марку, межу, грань.
З життя свого творю легенду.
З небес звучить - ( Смішним не стань).
Смішним я бути не боюся.
Важку вже заплатив оброть.
До Бога тихо помолюся
І попрошу - ( На чай заходь)...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824869
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 10.02.2019
автор: Ukraine55