Добра багато на Землі... тут є чому радіти.
Нам подаровано життя. Це наш є час тут жити!
Довірено нам берегти все, що до нас надбали,
хоч часто спалені мости, руїни і завали...
Найбільший дар - людське життя, вже навіть
не цінуєм.
- Спиніться, люди! Прірва там! - кричить Земля.
Не чуєм.
Вже котрий рік іде війна. Життя там забирають.
Для щастя кожному дано. Забули? Чи не знають?!
Життя... Життя, життя ясне.
Життя... життя, життя цвіте
в весняний день і в літній.
Життя... Житття, життя дзвінке. Скажіть, в ко-
го воно легке? Сльозою падає - дощем...
Та є в ньому й день світлий!
Співає... хвилею шумить, пташиною увись ле-
тить, зерном в ріллю лягає. Де прийняла його зем-
ля - п'є соки, ніби з джерела, корінням проростає.
Життя радіє і дзвенить... в нім неповторна кож-
на мить, немов веселки кольори у серці слід лишає,
хоч борозенками воно і на чоло лягає. В нім муд-
рість світиться віків. Люби життя. В добро повір!
Добра багато на Землі... тут є чому радіти.
Нам подаровано життя. Це наш є час тут жити!
Цінуй життя, роби добро. Хай тут й твоя краплина.
Для тебе кожен світлий день.
Ти на Землі - Людина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824826
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.02.2019
автор: Надія Башинська