Все ближче й ближче до весни,
Хоча хурделить пилом січень,
Й лютує менший син зими,
Й малює в шибах криго-квіти.
Росте помалу білий день,
У ночі відбира хвилини.
Скидає ковдру сад з вишень,
На сонячні чека години.
І сонця промінь вже не той,
Так трепетно цілує в щічку.
Весни посланець і герой
Веснянками осипав личко.
Все ближче й ближче до весни,
Радіють птахи переміні.
Біжать з бурульок крапельки,
Прогнавши в гори синій іній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824777
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.02.2019
автор: Східний