Привіт,
А може дарма це все? Дарма пишу ці листи.
Слова. Ці думки.
Ці солодко - дурнуваті розповіді, від яких злипається не одне місце,
а - очі. Бігаю за привидом з моєї багатої уяви,
а час пливе, розправивши вільно білосніжні байдужі вітрила.
***
Все одно нема сенсу.
Вже ніщо не має сенсу.
[i][/i][i][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824762
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2019
автор: дівчина з третього поверху