Дорости, дожити, вистраждати,
Щоб стати нелюбленим
У своєму краю.
Не пророч про майбутнє,
Розкажи, чи скоро
Йтиме дощ.
Нам треба знати
Від імені землі.
У неї сили
Повно,
Вона усе прийме.
А що відкинеш
Ти,
Запалимо з вогнем.
Що не згорить,
То хоч потліє.
Ми згарище
Назвемо рідним домом.
Болючо-рідним,
Він коренем сягне
До дна душі.
Ти це відчуєш,
Розуміючи,
Що глибоко так ще
Не боліло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824689
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2019
автор: Олена Ганько