Як ти мовчиш.
Так звучно,
Мов постріл,
Лунає твій погляд.
Він зраджено - гостроверхий,
Не ся'гне й кута очей.
Бо за стільки
Років
Ми навчені бачити
Різними мовами:
Ти - все мертвими,
А я досі вірю живим.
Не кажи, що
Хтось, не бувши
Одвертим,
Заставля свій дух
Крижаніти.
О ні, він заслаб
І розм' як
Від щирості,
І не вийде з нього
Зробити меча.
Він стримітиме у
Чеканні
Задля себе
Лише.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824687
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2019
автор: Олена Ганько