Сніг знову пада, заміта сліди,
Які удвох з Тобою залишили.
Стоїмо в однім кроці від біди,
І повернути щось не маєм сили.
Усе кругом снігами занесло,
Де ми з Тобою вдвох колись ходили.
Це робим одне одному на зло?
Навіщось цей бар»єр ми спорудили?
Розтане сніг, скрізь трави поростуть,
Розквітнуть квіти неповторним цвітом.
Знаю, не зможем, ми того забуть,
Що нам сіяло незабутнім світлом.
Хай ще сьогодні снігом холодить,
Уже зими лишилось зовсім мало.
Зуміємо з Тобою розбудить,
Те почуття, яке і не дрімало.
08.01.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2019
автор: Валентина Рубан