Як були ми молоді,
Веселі й здорові
Любили нас парубки
Гарні, чорноброві.
Давно збігли ті роки,
Як весняні води,
Не залишили нічого
Від краси і вроди.
Дісталися нам у спадок
Мудрість і терпіння,
Плоди нашої любові –
Золоте насіння.
Осінь вже повернула
До лІта сідниці,
Рідко хто поглядає
На наші спідниці.
Голови посивіли,
Як хмари дощОві,
Не запитує ніхто
- Де ж ви, чорні брови?
Не сумуємо давно
За тими роками,
Ще пів осені й зима
Залишились з нами.
І хоч сиплеться пісок
Й ноги не гарцюють,
А душа і серце ще
Співають й танцюють!
По сніжку дружно йдемо
ЛітА замітає….
Кожен з нас своїм піском
Дорогу прокладає…
Щоб не впали молодІ,
Хай сміло крокують!
За прожитими літами
Нехай не жалкують!
24.01.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824644
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 08.02.2019
автор: Веселенька Дачниця