Дивно. Як дивно! Бач, невже я змінився?
Читати/писати про горе кохання?
Про для «Покращення» сердець закладання?
Про марні надії до Зла покарання?
Про заради Бариг героїв вмирання?
Про нагле манкуртів цинічне зітхання?
Про…
А може нікчемою просто наснився?
І, ти бач, уві сні разюче змінився?
І сльозами у сумі з горя умився?
І, не дай Боже, із «все пропало» звикся?
І оптимізм у песимізмі втопився?
Стій!
Пливу, слабак, в собі до Царства Благання.
16.01.2019
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824628
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2019
автор: Левчишин Віктор