БІЛІ АНГЕЛИ
Ми приречені всі, до одного,
Проводжати своїх в небуття:
Рідних, близьких, коханих, жаданих
І ще тих, хто не знав каяття.
Гомонілись річки між собою,
Відчайдушно стояли мости.
Захлиснулись сердечка кров"ю...
Де могили бійців, де хрести?
Плаче мати, не виплаче сльози...
Мила горне під стіл рушники...
А сестричка - голосить!-,,Морози"
Остудили її на роки:
Буйні голови браття поклали
За Україну, за волю свою.
Білі Ангели в небі літали:
Вони примкнули до них у бою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824610
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 08.02.2019
автор: Ганка Поліска