Лови пісень миттєвість неземну!
Твори ночами і живим теплом!
Бо квітне у горбках твоє село,
А щастя принесе гучну весну!
Твоя весна в конваліях цвіте!
І ніжиться півоніями вітер...
Як довелося долю нам зустріти,
Як довелось повірити нам в те,
Що щастя приховалося життям
І тихо нам виспівує пора,
І ніжиться на небі ще зоря,
А вже проснеться сонячне дитя,
А вже весна дарує милий цвіт!
Тебе полюбить, можна як любити
Й притягуватись ніби ті магніти,
А ти люби і небом тим живи!
Бо ніжність шепотить все колоском,
А диво відповість: твоя краса -
Це бачити, як падає роса
На трави вранці. Ти несись селом
Як вітер сильно, манить що дощем,
А мрія розквітала небом синім...
У всі миттєвості - твоя - віднині
Влови природи вранішнє лице.
І буде щастя - як конвалій день,
Зажура не спов'є гніздечко, бо
Його плестиме істинна Любов!
А ти мене до щастя приведеш...
22.01.2019. 13:40.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824608
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2019
автор: VitaLina