Я в нього словом вирвалася з губ,
Застигла на морозному повітрі,
Торкнула інеєм і неслухняний чуб,
І очі від наповненого світлі.
Затим розвіялась, неначе й не було
Мене ніколи в цім буремнім світі.
Хмари́стий німб, що ви́сів над чолом,
Картинно ста́нув маревом досвітнім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824587
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2019
автор: Оксана Дністран