Зіткане небо з незабудкових думок,
Підсніжник милувався сонцю зрання.
Дзюрчав весняний стомлений струмок.
І соловей завмер від хвилювання.
Ступа весна, неспішною ходою...
В волоссі жовті квіти, іній на чолі.
Заплаче ліс холодною росою.
Вже скоро в небі закурличуть журавлі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824532
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.02.2019
автор: lesi4ka0104