Гірка іронія, замішана в печалі.
Смак смутку є основою її.
Коли людці, прогнилі і нездалі
Ведуть до пекла всіх, за срібняки свої.
Запроданці - продать усе і всіх - ви ладні!
За тридцять грошей, срібняків своїх.
Колись Христа ви розіп`яли, владні:
Такі як ви - василій противсіх.
Я знаю - то почвари безголосі.
Манкурти в стойлі, як воли - раби.
Скажіть, будь ласка - чом так повелося
Що Батьківщину: Україну зрадили вони?
Хоча, на те і над усім - є Божа воля.
Свободу здобувать - то є тяжкий урок.
і, чи нарешті нам всміхнеться та примхлива Доля?
і, чи країна зробить уперед рішучий крок?
Автор - З.І.І.(07.02.19.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824505
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2019
автор: І. Оболонський