Живе в цих стінах пам'ять наша,
Вона шкільним дзвінком луна,
Ми тут молодші стаєм завжди,
Сьогодні аж на сорок п’ять …
В цих стінах грамоті ми вчились,
Нас до сьогодні вчить життя,
Ми молоді були й красиві,
Тих днів нам не забуть ніяк.
Ці стіни сняться нам буває:
Як на лінійку біжимо,
Чи вчитель раптом викликає,
А ми відповідаємо…
Ось ми у класі всі зібрались,
Не клас, а вулик, бо гуде,
Хтось ще повторює завдання,
А хтось встига списати вже…
Ганяють хлопці непосиди,
Дівчата посміхаються,
Вгамує дзвоник, вчитель прийде,
Урок розпочинається…
Уроків тих було багато,
Промчали швидко ті роки,
Отримали ми атестати
І розлетілись, як пташки …
Між випускним і сьогоденням
Життя уже солідний шмат!
Та щоб отримати натхнення,
До рідних линемо пенат.
Згадаєм час шкільного виру,
Згадаєм наших вчителів,
І побажаєм життя й миру
Нам, Україні й всій землі!
24.01.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824321
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2019
автор: Галя Костенко