Хтось виплакав останню жменю солі,
закинувши удаль легкий сюжет.
Хтось відламав кусок банальних діалогів,
затамувавши подих в маскарадну ніч.
Хтось затулив уста долонями із сталі,
замалювавши простір власним пейзажем.
Хтось залишив на стежці серце вільного мольфара,
закутавшись в невидиме холодне полотно.
Кожен відкрив свою межу любові,
але каміння б'є у груди навіть вдень
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824320
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2019
автор: Соломія Мардарович