Дівчинка танцює
так наче це в останнє.
Так наче дві зірки зійшлись,
які ніколи не могли зустрітись.
Її руки такі легкі,
що я б вклонилась їй,
узяла б в долоні
і довго довго вдихила б
тільки щоб не забути
її.
Її запах
він не стримний,
він гарячий.
Не боїться точки кипіння,
бо вона вся, той вогонь, що в ній так сильно перегорів,
що її вже не торкає
та байдужість
у холодних очах
у безликих обличчях.
Вона просто співає свою пісню,
яку ти не почуєш ніколи
Бо і ти є одним з них.
Тих, хто ніколи не чує,
тих, хто завжди у вогні
Дівчинка лягла у траву і заснула.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824251
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2019
автор: Gabriet Ksenia