Хтось крихту з’їсть – відчує насолоду.
Інший за раз з’їдає пів свині.
Когось сорочка грітиме від льоду,
Комусь перини з пуху крижані.
Одному досить пісні із народу,
А інший прагне слухати «метал».
Комусь і дощ приходить в нагороду,
А іншому і бриз на морі – шквал.
Комусь громи –це симфонічні звуки,
Іншому спати не дає цвіркун.
Комусь орлами видаються круки,
Комусь рисак здається не бігун.
Життя – стелаж в якому є полиці,
Де місце виглядає на своє…
Життя хранить на ньому таємниці,
Таких речей стелаж на видає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824245
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.02.2019
автор: Віталій Назарук