От би взяти великі ножиці
І розкроїти душу негожу,
Щоб окремі всі клапті "хочеться"
Зшити намертво з латками "можу".
Щоб узяти шматочки "вірую"
І зібрати всі клаптики "знаю",
Та обривками нитки сірої
Приметати їх разом по краю.
Щоб між латками цими різними
Познаходити шмаття "боюся"
Й тими ж ножицями залізними
Їх відтяти, чи щось в цьому дусі.
І тоді щоб, зібравшись з силами
Й геть відсікши обрізки найгірші,
Зшити клаптиками "красивими"
Нову версію, здатну на більше.
03.02.19.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824143
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2019
автор: АнГеЛіНа