(...поїздка у село, де промайнуло моє дитинство надихнула мене на такі рядки ...)
Заросли стежки мого дитинства,
де колись малою я була.
Та щоразу пам'ять повертає
у хатину рідну, край села.
Де задумалась верба над ставом,
Де калина цвіте щовесни.
Там чарівними й казковими ночами,
снились кольорові мрії-сни.
Промайнули юності сторінки,
Лиш роки нагадують про їх,
Я радію дітям і онукам,
Ліг на мої скроні білий сніг.
Сніг той мене зовсім не лякає,
Бо людини долю не вгадать,
Як мене не стане будуть інші,
Сторінки прожиті рахувать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824127
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2019
автор: Мельник Галина