Не кордоном окреслені межі,
Словом... Словом, твої краї!
Ні застави, ні мури й вежі,
Ні звитяжність, у вирі війн,
Не спасуть, ледь розквітлую, волю,
Вмре коріння, то й згине цвіт,
Не таку вибирала ти долю,
Щоб явитися, вкотре, на світ,
Моя мила, безмовна країно!
Мій народе! Прошу, не мовчи...
Не в окопах, краса твоя згине,
Згине з піснею, що байстрюки,
"Язиками" зречуть, в невідомість,
В забутті залишивши твій слід,
Занедбають батьківське... Натомість,
Крізь тунелі свідомості, хід
Для чужинця зготують, убогі!
І напевно... Напевно тоді,
Безборонними стануть кордони...
Словом... Словом лиш, твої краї!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824011
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2019
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ