Прихована нудьга

Обе́рнешся  назад,  а  там...  нема  нічого,
Бо  ти,  пробач,  не  жив,  ти  просто  тихо  тлів.
Ти  осуду  людей  боявся  наче  Бога,
То  ж  вчинків  не  зробив  і  не  промовив  слів...
Отак  твоє  життя  перетворилось  згодом
На  кілька  круглих  дат  і  декілька  нарад.
Бо  щось  наперекір  боявся  "втяти"  зроду,
Приховує  нудьгу  "успішний"  твій  фасад.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823927
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2019
автор: Патара