Дивлюсь на стіл, немов давно його не бачив досі.
Лежить на ньому тоненька невеличка синя книжка,
І на обкладинці слова, і, мабуть, безголосі...
Слова пульсують, але зростає не одна інтрижка.
Для себе пишуть владні люди хижі всі закони.
І вибори весняні чекаєм незвичайно дивні.
Дивлюсь, тривожусь. Чим закінчаться ці перегони,
Коли вже продаються голос, совість і честь за гривні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823856
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.02.2019
автор: Маг Грінчук