* Хитра і моторна наша баба Мотря,-
закривіла на ногу, та не знає на котору...
* Ще хитріший Іван дід, де кисіль, там він і сів,
а де пиріг, то там він і ліг...
* Сидить дід Іван на стільці, обуває постільці*,
а баба Мотря мордується, ніяк в чоботи не взується...
* Зібрався дід Іван на базар,всівся на порозі, а думав що на возі,
от тобі й базар...
* А Петро,їх синок, як до роботи, то "ох", та й "ох",
а як їсти то за трьох...
* А невістка Тетяна встала якось рано - рано, та побігла до куми,
там сиділа до весни...
* А Василь їх син і онук, то ж він радий і косити,
та нема ж кому косу носити...
* А їх донька і онучка Марійка все хіхоньки та хахоньки,
а до роботи - ні капельки...
* Оженився внук Василь, узяв Катрю біснувату;
та не мали, що робити, підпалили хату...
* А у Катрі губа не дура, а язик не лопата,
не шукає гірке, шука й їсть все солодке...
* Рано вранці до них в гості прийшла знайома Векла,
та й сиділа допоки не смеркло...
* Внук Василь карбованця варт тепер, а як боки йому
намнуть, то й два карбованці дадуть...
* З сусідом Яковом Іван балакає:
один із них мовчить, а другий підтакує...
* постільці ( постоли) - м"яке селянське взуття із цілого
шматка шкіри.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823540
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2019
автор: геометрія