Сміх неба

Сонця  обмаль  було  вчора,
Радо  нині  сміється  з  неба.
Хмари  вкрали  герці  горя,
Гріє  песик  худющі  ребра.

Будуть  люті    далі  морози,
Скріплять  кригою  калюжі.
Навіть  у  час  цвіту  мімози
Холод  дошкулятиме  дуже.  

1  лютого  2015  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823437
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.01.2019
автор: Володимир Кепич