ніхто не знає, як правильно

і  знов  вихідна  точка.  і  знов  догори  по  накатаній.
я  всоте  вчусь  посміхатись.  приблизно.  подекуди.  крайньому.

це  всього  лишень  оболонка.  ніхто  не  знає,  як  правильно.
і  душу  сміхом  ду́́шу.  холодним  і  не  по-справжньому.


ніхто  не  побачить,  що  сховано.  то  серце  бинтом  перев'язано.
думки  всім  на  світі  зайнято.  я  просто  сліпа  в  очевидному.

пороблено  чи  не  пороблено.  різницю  віками  розказано.
і  протяг  пустою  кімнатою  ховає  в  мені  невидиме.  



01.19

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823222
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2019
автор: blackberry_poems