Прірва

Давно  не  спілкувалася  з  тобою,
Не  бачила  давно  твоїх  очей.
Ми  начебто  розділені  стіною,
Хоч  до  твоїх  торкаюсь  я  плечей.
Я  тут  стою  неначе  навіжена,
Все  хочу  щось  почути  у  свій  бік.
Була  ж  твоя,  кохана,  наречена,
Та  як  усе  змінилося  за  рік.
Уже  й  мовчу  про  ту  любов  і  ласку,
Яких  не  відчувала  вже  давно.
Ти  обіцяв  подарувати  мені  казку,
Та  всі  обіцянки  твої  пішли  на  дно.
Між  нами  прірва,що  росла  роками.
Гадаю,  ми  не  в  силах  щось  змінить.
Тож  досить  вже  триматися  руками.
Нехай  для  кожного  світ  знов  загомонить...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823180
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2019
автор: Katya Shulikovska