Ти проходиш повз мене,
Ні, ти пробігаєш
У життя як на сцену
Зі мною влітаєш.
Не буваєш ти різн[b]о[/b]ю,
Тільки собою!
Мені іноді боляче
Так за тобою.
Ти жартуєш,
Але я
Чомусь не сміюсь.
Ти завжди обіймаєш
Справжність чиюсь.
І мені не справжньому
Такою глибиною
Пишеш очима:
Люби такою.
І мене не справжнього
Другом називаєш.
Навіть не киваючи,
Справжнього не знаючи.
Часом проганяєш.
Але все прощаєш.
- Люби такою.
Я ж не відвертаюся.
Але опираюся
Тому звіздарю.
Відбирає, граючись,
У вогонь вкидаючи
Мене.
Навіть я горю.
Ну а ти, не знаючи,
Поглядом блукаючи,
Дотиком шукаючи
Заметіль мою.
Навіть проганяючи.
А [b]я[/b] не корю.
[i]Вітре, заважаєш.
Очі закриваєш.
Ти ж, не розумієш,
Більше шаленієш,
Граючись,
Вбиваєш
Не її одну.
Граючись,
Цілуєш,
Ледь-ледь обіймаючи,
Навіть, не торкаючись,
Граючись, кохаєш.
А ти люби таку.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2019
автор: Дружня рука