(присвячується матерям загиблих Героїв)
Приголублю вас, мамо, я теплим і лагідним сном,
Поцілую так ніжно, як ранок цілують тумани,
Привітаюсь зорею за вашим біленьким вікном,
Хоч я вже у Раю, але досі болять мені рани.
Прилечу до вас, мамо, із неба колись журавлем
І сріблястими росами вкрию щоденну дорогу,
У вас сльози в очах, а в душі моїй туга і щем -
Вже ніколи живим не вернуся до свого порогу.
Прогуляюся з вами хмаринкою в сонячний день
І волошки в житах подарую вам, мамо, на свято,
Соловейком для вас заспіваю ночами пісень,
Ви також у дитинстві для мене співали багато.
Подивіться, матусю, на світ, коли прийде весна,
Як зраділи дерева, коли обійняли їх квіти.
Це приходять із неба всі ті, кого вкрала війна. . .
Це до кожної мами у гості вертаються діти. . .
14.09.2018р. Павло Мельник ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823087
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 28.01.2019
автор: Мельник Паша