Бабу дід весь час лякав,
Що кохати перестав,
Тому буде покидати
І молодшої шукати.
Баба бралася у боки,
Скрекотіла, мов сорока:
-Ти куди підеш, старий,
Краще вдома вже сиди.
Не потрібен ти такий,
Коли був ще молодий,
То на щось ти був ще здатний,
А тепер із тебе, Даньку
Порох сиплеться давно
Та й лежиш ти, як "бревно".
От знайшов чим налякати,
Ти ж не вмієш готувати,
А хто буде шити й прати
Та у хаті прибирати?
Дід почухав собі лоба:
-Правду каже ж бо "хороба".
Ні, нікуди не піду,
Бо без неї пропаду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823061
Рубрика: Гумореска
дата надходження 28.01.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський