Нема пророків – сказано було, -
Ні в себе вдома, ні в сусідській хаті,
Лиш книжка пише, що з ними було:
Ніхто не хоче з ними справу мати.
Нема пророків. Впало десь зерно,
Що мудрістю людською проростає,
І виросло б, якби не дурило
Яке шлях світлу тінню заступає
Нема пророків, бо прийшло воно –
Середнє посередництво до влади.
Поклало світлу думку попід скло,
Убило віру і створило ради.
…Нема пророків, як і не було,
Бо мало віри й скрізь панує зло.
1999 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823053
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.01.2019
автор: Павло Коваленко