Взяв в руки вечір кришталеву арфу,
Небесна вись зірками миготить,
Провисла тиша. Ліхтарі над шляхом.
Іскриться іній і сніжить, сніжить…
На вії опускаються сніжинки,
Навколо світ біліє, як у сні,
В зелені рукавички у ялинки
Зима ховає руки крижані.
Мороз цілує щоки холодами,
Ховає хитрі очі в заметіль,
Усі сліди знов замете снігами,
Лишивши чистий аркуш для подій.
Казкова ніч відбілює дороги
У чистоті душевних сподівань,
Народжується мрія з кожним кроком –
І кришталеві крила у бажань.
Поміж зірками сніжним білим птахом
Ця мрія понад світом полетить.
Зима іде собі Чумацьким Шляхом.
Метуть сніги. І все сніжить, сніжить …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823018
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2019
автор: Юлія Л