Я намалюю акварелью валентинку.
З любов'ю, ніжністю, душею і теплом.
І загорну її в конверт, немов дитинку.
Вона буде боротися із злом.
Паперу клаптик, ну і трішки фарби.
Маленьке недовершене пано...
Мої душевні особисті скарби.
Хай захистить в житті мене воно.
Все добре в світі нашім- то любов.
Її ми прагнемо, за неї і згораєм.
Вона перемагає знов і знов.
Усе життя лише її шукаєм.
Як любиш ти- то навіть не гадай,
Про почуття ти розкажи відразу
І до паперу- серце ти вкладай
Як квітку, що поставили у вазу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822763
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2019
автор: Тетяна Бойко