Чомусь пригадалось... Хоча і було це давно.
Засніжені Альпи... І нашу мандрівку по Берну.
Як пили, безмежно щасливі, бургундське вино;
Сміялись й розмову з тобою вели задушевну.
Здається це було учора... Ріка Ааре...
Ведмежий фонтан... Ресторан...
Стильна сукня Brioni.
Розкуті дівчата... Веселий танок в кабаре...
Як дмухав теплом на твої прохолодні долоні.
Здавалось, це був зачарований сон наяву,
Наповнений радістю та - конфеті кольорових.
Казково-засніжене, сповнене див, рандеву...
І усмішка щира на милих вустах пурпурових.
А перед очима яскравим вогнем миготів
Замріяний Берн і скульптурні фонтани аркади...
Я щось неймовірно приємне тобі шепотів...
Хтось тихо співав романтичні французькі баллади.
Згадав, як дивилась повз мене в сріблясте вікно...
Й солодкі обійми... Ти їх не забула, напевно...
Напрочуд смачне... Дивовижне бургундське вино
І - нашу з тобою мандрівку засніженим Берном...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2019
автор: Юрій Цюрик