Білявий січню, поки ще не йди.
Соромишся незграбності? Даремно!
В твої сніги я кутаюсь таємно,
Допоки льодом зводяться мости.
Зостанься трохи - справжнім, як тоді,
Коли замети ще вражали зростом.
Я знаю, нині дійсно це непросто.
І ми з тобою вже давно не ті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822657
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2019
автор: Оксана Дністран