[i]Кожна моя посмішка - це кожна твоя спроба піднести мене до найвищого блаженства - раю.
Кожна крапля мого солодко-солоного соку виступає
завдяки тобі, твоїх цілунків, твого одкровення, твого бажання..
Кожний мій рядок - це лише результат саме твого прагнення любити мене, "володіти" мною у всіх значеннях цього дієслова.
Кожен твій погляд випалює усе те болюче, які завдали мені ті погані люди, втираючи мене в багнюку...
Кожна твоя емоція викарбовується на моєму тілі, творить історію нашого з тобою єднання..
Кожна твоя підтримка, розуміння - це моє нестримне здивування, що хтось про мене турбується...
Кожна моя забаганка (хочу обіймів!) - це ще один прояв такої незнаної мені ніжності..
Кожне твоє чоловіче сковане любляче слово - це твоя боротьба з собою, і моє відчуття важливості для тебе.
саме мої легені переповнені лише твоїм іменем
саме моє ім'я найчастіше сидить на твоїх устах...
Тіло, яке зараз перед тобою,
воно твоє і лише твоє. Будуй, ламай, люби, цілуй!
Увесь мій Всесвіт перед твоїми ногами, як ти зараз переді мною. Сльози мого щастя ти побачиш після нашого сплетіння душ. Так! Саме душ!
Грай на мені, як Вівальді на скрипці,
як Людовіко на фортепіано,
як Пікассо на своїх картинах..живи мною, як Данте Беатріче,
як Маяковський Тетяною Яковлевою,
як Еріх Марія Ремарк Марлет Дітріх!
Кожен твій доторк рівняється доторкові землі блискавкою.
Кожен раз, почувши твій медово-малиново-м'ятний голос, моя душа скручується у величезний клубок з найсвітлішими почуттями...який готовий котитися у твої руки.
Кожне твоя занурення в мої зелені очі - це раптове переродження мене, з новими відчуттями, з повною відсутністю сумнівів, з купою незрозумілих мені бажань..
Ось що здатні робити відчуття з простою смертною людиною -
зруйнувати, піднести, оголити, розтрощити на маленькі-маленькі пазлики, воскресити, втопити, врятувати - і вбити.
Уяви скільки людина здатна кохати й наскільки сильно...
У нас так мало часу і парадоксально таке велике життя, яке ще потрібно буде прожити...
Любий,
Якось ти запитаєш мене : "Чому ти покохала саме мене?".
Звичайно ж за сценарієм я маю посміхнутись, сказати типу : "бо ти не такий, як всі..бла-бла-бла", інші банальні фрази з фільмів або закоханих підлітків, але цього не буде.
Я посміхнусь, але очима, та зі щіпкою ніжності в голосі скажу : "бо саме ти подарував мені інший Всесвіт".
Не знаю, чим закінчиться ця розмова.
Можливо я й далі лежатиму, на твоєму плечі, пальчиками вимальовувати якісь невидимі візерунки на твоїх грудях, а можливо я огорну тебе своїми дитячо-дівочо-нужденними обіймами, але точно впевнена - я буду щаслива.
Щаслива з тобою у нашому Всесвіті..
З любов'ю,
Твоя ...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822641
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2019
автор: дівчина з третього поверху