Надихаєш

Закутавшись  в  теплі  обійми  
Його
Забути  назавжди  про  втому  
Щоразу  стверджують  що  любов  зло
Й  тікають  далеко  від  дому
На  шклі  намальовано  павутинно-сірому
Відбитки  пальців  рук  твоїх
Графітно-білими
І  теплими  рухами  що  по  колу  
Нанесений  мій  оберіг  

він  прийшов  тихо
відкривши  двері  ступив  на  поріг  
Навшпиньки  пройшовши  у  спальню  
Він  душу  мені  обігрів


Це  більше  ніж  вміти  зустріти  
Це  більше  ніж  вміти  любити
Це  більше  ніж  цілий  світ  
   Це  вміти  зліпити  і  ще  й  вберегти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822529
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2019
автор: 8Miriam8