Обернись прошу востаннє подивись у слід ,який ще не остив. І ти так легко відпустив. Не сумуй свій вибір ти зробив.
Зупинись, подумай і просто з ніжністю посміхнись. Ні постій, зачекай не йди .
Оглянись на вкуги , яка б зараз небула погода, весна квітуча - ти вдихни. А що ти залишиш мені? Коли пішовше не прийти.! Приймаю в своє серце зиму, цю дарована мені. І як в природі Богом дано. Несу болючий і тяжкий свій хрест до поки сили стане. Твій дурман ,мене вже не обмане.
Коханий мої стежки вже замело ,
ото холодне твоє тепло. І нехай колишиться у пам'яті добро.
Ти пішов і я не тримаючи відпустила. Лиш в слід прошепотіла , ти відітнув мої крила ,
якими я до весни летіла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2019
автор: ОСЯ