Допоки світ ще не зійшовся клином,
В зимовій хузі не шукай вини.
Десь мальви снять під снігом попід тином.
Скриплять старечо змерзлі ясени.
Допоки воля, стережись кайданів.
Не простять все змарновані літа.
Бо правда серед безлічі обманів
Беззаперечно обпече вуста.
Нестримну сутність не прийми безлику.
Чеснот всіх скарб надійно збережи.
Бо так було і буде споконвіку -
Облудний крок наблизить до межі.
А далі - прірва... А чи то сваволя -
Земних бажань зловісна круговерть.
Чи варто нарікати на злу долю,
Коли цебро незгод наповниш вщерть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822378
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2019
автор: Тамара Шкіндер