[i]
Любий,
цей лист буде моєю підтримкою, буде моєю присутністю у твоєму серці, буде великим проявом чистої любові до тебе..у мене немає обмежень щодо внутрішніх почуттів, лише єдине бажання - у моменти відчаю бути поряд.
Не впевнена, що ти взагалі це колись прочитаєш, але...хочу, щоб ти відчув мою присутність ось зараз, з тобою.
Беззвучно прихиляюсь до тебе ззаду, відчуваючи приємний запах такого рідного тіла. Годинник говорить про пізню пору, а я побачила тебе такого самотнього у темній кімнаті, серед купи паперів, книг та інших, на цей момент, несуттєвих речей. Опустивши напружені плечі, дозволяєш ніжно охоплювати їх моїми тендітними легкими руками. Притискаюсь до тебе міцніше, забираючи увесь твій смуток, забираючи такий тихий плач, ніби з вигляду льодяної душі.
Знаю, що часом тобі буває дуже боляче, інколи зрадливі думки підкошують цю холодну самовпевненість незламного чоловіка, а тобто тебе.
Не закривайся і не бійся на мить стати не залізною горою, а звичайним смертним, який хоче простого розуміння. Проводжу холодними (як завжди) пальчиками по тоненьких устах, які посміхаються лише поряд зі мною. Місячне сяйво, ніби заставши нас зненацька, вивело наше тихе одкровення з тобою, на всезоряне споглядання.
Але ти не ховайся , любий, ми тут одні, і я з тобою, і розділю усі твої душевні мордування, візьму на себе тягар твого неспокою. Будемо разом це витримувати, але я ніколи не дозволю тобі бути тет-а-тет з собою у такому стані...
Очі, що сповнені тривалого самоконтролю, заблищать під прожектором місяця - і, повір, в такий момент я покохаю тебе ще дужче, ще міцніше загорну в обійми й солодко цілуватиму струмочки невидимого одкровення, які стікатимуть з вигляду колючих, але щирих очей.
Знаю, що ти ніколи не дозволиш собі ось так розклеюватись, та ще й перед дівчиною..Але ніколи, ніколи не закопуй цих почуттів. разом все здолати набагато легше. Ти завжди прагнеш захистити мене від подібного, то чому ж я не маю права захистити тебе? Дозволь стати частиною тебе, стати твоєю опорою, яка у моменти слабкості завжди підбіжить, підійме, зрозуміє...
Хотіла б я, щоб ти відчув усю мою ніжність та надмірну чуттєвість, яку я виливаю у цих листах, на собі. Щоб твій змарнілий погляд від важкої роботи якось знайшов раптово ці слова у момент глибокої туги, розчарування, щоб цей лист хоч трішечки зняв твою напругу, додав духовної сили стояти й боротись з цим світом далі. Хочеться, щоб ти виділяв очима кожне слово й уявляв, як я це промовляю блідо-рожевими устами, як жовто-синіми очима заспокоюю і, так занепокоєне серце, як притуляюсь щічками до твого лиця й пошепки творю спокій, не боячись розкриття нашої інтимної сповіді перед тишею.
Я докладатиму усіх зусиль, щоб стати для тебе підтримкою..
З любов'ю,
Твоя...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822339
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2019
автор: дівчина з третього поверху