Люблю свій край... він даний мені Богом,
в блакиті ніжній сонце золоте.
За хмари жайвір високо злітає,
де зріє в полі жито золоте.
А в мого краю гір дзвінкі потоки.
І пахне тут черемхою весна.
Зігріти може серце кожне слово.
У нас всіх Україна тут одна!
Глянь, тягнуться до зір стрункі тополі.
Є оберегом явір й ясени.
І вишитий рушник є в кожній долі,
Бо люблять їх всі доньки і сини.
А в мого краю гір дзвінкі потоки.
І пахне тут черемхою весна.
Зігріти може серце кожне слово.
У нас всіх Україна тут одна!
Ми віримо - настане час щасливий,
і замість гроз засяє день ясний.
І усмішками світ весь заясніє,
бо кожному є край свій дорогий!
А в мого краю гір дзвінкі потоки.
І пахне тут черемхою весна.
Зігріти може серце кожне слово.
У нас всіх Україна тут одна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822246
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2019
автор: Надія Башинська