У Сухому яру, у Сухому яру

У  Сухому  яру,  у  Сухому  яру
Наче  хтось  промовля:  "Я  не  вмру,  я  не  вмру..."

У  Сухому  яру  тихо  плачуть  дощі,
Йде  скорботно  зима  в  білосніжнім  плащі.
Відлітають  птахи,  пролетіла  остання,
Над  яром  Сухим  в  них  хвилина  мовчання.

У  Сухому  яру,  у  Сухому  яру
Наче  хтось  промовля:  "Я  не  вмру,  я  не  вмру..."

Знову  віють  вітри  у  Сухому  яру,
Сухе  гілля  на  травах  весною  зберу.
І  на  думку  в  журбі  спаде  мимоволі:
Вони  наче  чиїсь  загублені  долі

У  Сухому  яру,  у  Сухому  яру
Наче  хтось  промовля:  "Я  не  вмру,  я  не  вмру..."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822215
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.01.2019
автор: Марат Школьник