Закутавсь день в зимову сонну ніч
І втомлено прикрив, нарешті, очі.
У небі загорілось сотні свіч
Їм місяць щось захопливо шепоче...
І всюди тиша, ніби час спинивсь,
Ні подиху, ні вітру... все поснуло.
За гілку місяць срібний зачепивсь
І дерево стривожено зітхнуло.
В печі горять, потріскують дрова,
А за вікном мороз все більше тисне.
І пишеться історія нова,
І сніг, немовби, білий аркуш чистий.
А ніч як ніч, усі давно вже сплять.
Зима малює вікна вітражами.
Сніжинки наче Ангели летять,
Щоб більше було щастя поміж нами.
21. 01. 19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822208
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2019
автор: іванесса