Дитинства мого світлі дні вишневі,
Бо то ж весняні аромати світу.
Коли щасливою тонула в мреві,
Серед дерев у сніжно-білім квіті.
А згодом - юності широкі крила,
І зав*язь вишеньок - кохання перше.
І поцілунки ніжності рясніли
Промінням сонячного диво-пензля.
І плинув час, і дозрівали вишні.
Плодів червоних - соковите щастя,
Що подароване самим Всевишнім,
Із саду батьківського тепла ласка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822190
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2019
автор: Світлая (Світлана Пирогова)