Про кохання писала вірші.
Про щасливе, і про не дуже.
Та є щось у житті , те, інше,
Про яке не говориш-тужиш,
Затуливши рукою рота.
Тужиш мовчки. І час, як брама.
І безвихідь. І де ти, хто ти-
Вже не важить тепер ні грама.
Бо в лещатах.Бо найрідніше
Ранить знов у відкриту рану.
Просто хтось вже не стане іншим.
Жах триватиме.
Літо.
Ранок.
......
Це безнадія. Такі думки
Знаю.. не можна...
А що робити?
Долоні стиснути в кулаки.
ЖИТИ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822171
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2019
автор: Анна Живаго