На уламках чужих імперій
Об'єднали серця і руки.
І затвердили на папері
Акта про непорушну злуку.
Майорять жовто--сині стяги,
Золотяться хрести Софії.
Накривають слова присяги
По зимовому білий Київ.
Заявляє про себе світу
Україна нова, Соборна!
Та злетілись круки неситі
І насунула хмара чорна!
Неможливо згадать "без брому"
Ті події років похмурих -
Самовідданих і свідомих
Недостатньо було в Петлюри.
Ну, а решта - від орд червоних
Дочекались "щасливу" долю.
Сподівались - Землі і Волі.
А отримали - продзагони.
Промайнула вже сотня років -
Скільки втрачено марно часу!
Знов історія вчить жорстоко -
Та ж орда на землі Донбасу.
Та народ вже не підкорився!
І здолає лиху годину,
Щоб з повагою світ дивився
На оновлену Україну!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822166
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 21.01.2019
автор: віталій чепіжний