Я бачив сон,
де ти і я
злились, як ноти, в унісон,
і став я твій, а ти – моя.
Здалось мені,
що я і ти
у тому сні –
як два світи,
що поміж очі
з протиріч
летять навстріч
крізь усю ніч,
щоб об’єднатися навік,
не відкриваючи повік.
У другім сні
знов я і ти
проснулись вранці,
щоб піти
в свій власний світ
на цілий день,
де як привіт –
луна з пісень
між гуркоту різних доріг,
і де любов, як оберіг,
яку ми мусимо знайти,
щоб знов змогли я і ти
побачити разом той сон,
де ми співаєм в унісон.
15.05.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822129
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2019
автор: Павло Коваленко